Драматизм становища Турбіних пов’язаний із втратою ними системи оцінок, що видавалися непорушними, і це ускладнило для них вирішення проблеми честі. Для Турбіних честь - це пряме слідування своєму обов’язку, тобто монархічним ідеалам, присязі на вірність царю і вітчизні. Але імперія зруйнована, а разом з нею зникла й ідея. Історія в Булгакова повертається до людини сатанинським ликом. Що ж дає його героям моральну опору в ситуації, що склалася? Письменник показує людину, доведену до межі відчаю, але врятовану чудом любові. Булгаков завжди вірив у існування найвищої інстанції, що зберігає моральні й духовні зусилля людей, що здатна на творення чуда. Саме як чудо відбувається воскресіння Олексія Турбіна, яке супроводжується його душевним порухом від ненависті до любові. Герої “Білої гвардії” розстаються з ілюзіями, що вони їх мали, але зберігають себе як культурну силу, яка покликана продовжити історію людства. “Біла гвардія” - це роман, який стверджує на противагу черговому міфу про країну соціальної справедливості загальнолюдські цінності і безсмертя культури.

Після закінчення роману “Біла гвардія” Булгаков пише три повісті, об’єднані спільним принципом зображення світу - “фантастичним реалізмом”, який став для письменника засобом створення власного міфу про Москву. У “Дияволіаді” (1923) автор своєрідно осмислює тему “маленької людини”, яка стикається з державою. Місто стає центром зла і злочинів, які породжують загальну духовну люмпенізацію. “Фатальні яйця” - антиутопія, написана в 1925 році, яка обігрує характерну для епохи тему “перетворення дійсності”. Москва в ній - згубне місце, прокляте Богом і забуте людьми, від якого залишиться “тільки туман”. У третій повісті - “Собаче серце” (1925) - основою сюжету стає фантастичне дійство: з ошпареного окропом собаки і завсідника пивних люмпена Клима створено фантастичну істоту - напівлюдину-напівсобаку Поліграфа Поліграфовича Шарикова. Булгаков пародіює ідею створення “нової людини” з люмпенізованої маси.